Цефекон Д для дітей 3 місяців – 3 років супозиторії ректальні 100 мг 10 шт

Ціни на продукти в аптеці та в Інтернеті можуть відрізнятися. Зображення продукту може відрізнятися від його реального вигляду.

Ректально, після клізми або спонтанного спорожнення кишечника. Дозування Цефекон Д розраховується з урахуванням віку та маси тіла, згідно з таблицею. Середня разова доза становить 10-15 мг/кг, вводять 2-3 рази на добу кожні 4-6 годин. Максимальна добова доза парацетамолу не повинна перевищувати 60 мг/кг. - 1-3 місяці (4-6 кг) - 1 супозиторій 50 мг (50 мг); - 3-12 місяців (7-10 кг) - 1 супозиторій 100 мг (100 мг); - від 1 року до 3 років (11-16 кг) - 1-2 супозиторії по 100 мг (100-200 мг); - від 3 до 10 років (17-30 кг) - 1 супозиторій 250 мг (250 мг); - від 10 до 12 років (31-35 кг) - 2 супозиторії по 250 мг (500 мг).

Протипоказання: - Підвищена чутливість до компонентів Цефекону Д; - Вік до 1 місяця. З обережністю застосовувати: - Порушення функції печінки та нирок; - синдром Жильбера; синдроми Дубіна-Джонсона і Ротора; - Захворювання крові (анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія); - Генетичний дефіцит ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Побічні дії: Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, біль у животі. Алергічні реакції: свербіж, висип на шкірі та слизових оболонках, кропив'янка, набряк Квінке. Гематологічні: анемія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія. При тривалому застосуванні у високих дозах: гепатотоксична та нефротоксична дія (інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз), гемолітична анемія. Взаємодія: індуктори мікросомального окислення печінки (фенітоїн, етанол, барбітурати, флумецинол, рифампіцин, фенілбутазон, трициклічні антидепресанти), етанол і гепатотоксичні препарати посилюють продукцію гідроксильованих активних метаболітів, що призводить до можливості важкої інтоксикації навіть при невеликому передозуванні. . Інгібітори мікросомального окислення (включаючи циметидин) знижують ризик гепатотоксичної дії. При одночасному прийомі з саліцилатами посилюється нефротоксична дія парацетамолу. Поєднання з хлорамфеніколом призводить до посилення токсичних властивостей останнього. Підсилює дію непрямих антикоагулянтів, знижує ефективність урикозуричного препарату.