Анальгін 10 таб

Зображення продукту може відрізнятися від його реального вигляду

Всередину після їди дорослим і дітям старше 14 років призначають по 250-500 мг 2-3 рази на добу, максимальна разова доза - 1000 мг, добова доза - 3000 мг. Дітям 8-14 років призначають по 250 мг (1/2 таблетки) 2-3 рази на добу. Тривалість застосування без консультації лікаря – не більше 5 днів.

підвищена чутливість до похідних піразолону (пропіфеназон, феназон або фенілбутазон); бронхіальна астма, викликана прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ); бронхіальна обструкція, риніт, кропив'янка, спровоковані прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (в тому числі в анамнезі), стан після АКШ; пригнічення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія); важка дисфункція печінки або нирок; печінкова порфірія; підтверджена гіперкаліємія, ерозивно-виразкові зміни слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, активна шлунково-кишкова кровотеча, запальні захворювання кишечнику, анемія, лейкопенія; спадкова гемолітична анемія, пов'язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вагітність (особливо в 1 триместрі і в останні 6 тижнів); період лактації; діти до 8 років. Побічні ефекти У терапевтичних дозах препарат зазвичай добре переноситься. При застосуванні таблеток Анальгіну у деяких пацієнтів можуть виникати побічні реакції: алергічні реакції (шкірний висип, набряк Квінке; рідко - анафілактичний шок); при тривалому застосуванні можливе виникнення лейкопенії та рідко агранулоцитозу. При схильності до бронхоспазму можна спровокувати напад. Можливе порушення функції нирок. Взаємодія Через високу ймовірність розвитку фармацевтичної несумісності не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці. Одночасне застосування анальгіну з іншими ненаркотичними анальгетиками може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів. Трициклічні антидепресанти, оральні контрацептиви, алопуринол порушують метаболізм анальгіну в печінці і підвищують його токсичність. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію анальгіну. Одночасне застосування анальгіну з циклоспорином знижує рівень останнього в крові. Седативні та транквілізатори підсилюють знеболювальну дію анальгіну.